В цій кімнаті давно не видно неба
Тут давно немає мене
Найчастіше втікаємо після слова “треба”
Та це мине..
Все мине..

У цих стінах давно немає спокою
Ні крихти надії не знайдеш вві сні
Я наче ріка, здаюся собі глибокою
Мої хвилі ночами пишуть пісні

Упаде сніг і з ним зникне все місто
Замете павутиною те, що було
Коли важко – стає самій в собі тісно
Сніг поверне тепло..
Так і було..

7/11/15
Львів (с)
Malynivna