Системний червоний вовчак – НЕ заразний. Це аутоімунне захворювання і це означає, що ваша імунна система атакує саму себе разом зі здоровими клітинами тіла. Якщо хтось з СЧВ (системний червоний вовчак) пчихне чи кашляне у ваш бік – ваша імунна система залишиться адекватною і ви не заразитеся.
Симптоми вовчака можуть імітувати симптоми багатьох захворювань. Слабкість, втома, випадіння волосся, біль в суглобах тощо. Його складно діагностувати лише за симптоматикою. Для постановки правильного діагнозу вам потрібно знайти хорошого (може і не одного) ревматолога, здати антинуклеарні антитіла, додаткові лабораторні аналізи, зібрати свою історію хвороби.
90% з лупусом – жінки. 80% з яких у віці від 15 до 45 років. В людей з іншим кольором шкіри вовчак діагностується у 2-3 рази частіше, ніж в білошкірих. Латиноамериканки та афроамериканки мають тенденцію до розвитку вовчака у більш ранньому віці. Чоловіки хворіють дуже рідко, але важче переносять це захворювання.
Вовчак на кожного впливає по-різному. Ви можете прекрасно виглядати зовні, але при цьому погано почуватися. У вас також може бути ураження шкіри чи синдром Рейно. Неможливо знайти дві одинакові симптоматики людей з вовчаком. І це робить його діагностування складним. Не можна також казати людині “Та ти ж добре виглядаєш, не видумуй собі”, оскільки вовчак невидиме для інших захворювання. Ви ніколи не знаєте як людина почувається по-справжньому.
Ліків немає. Нема чарівної пігулки чи сиропу, який ви можете випити й одужати. Вовчак може перейти в стан ремісії, хоча лікарі більше люблять називати цей стан “спокоєм”, оскільки рідко коли всі симптоми хвороби зникають. 80-90% людей хворих на вовчак можуть вести нормальне життя за умови, якщо вони приймають ліки. Чим раніше поставлений діагноз – тим більше шансів на успішне лікування. Дослідження показали, що ті, хто приймає плаквеніл (або інші антималярійні препарати) живуть довше, ніж ті, хто не приймає таку базову терапію.
