Всі дороги ведуть до Риму

В Римі цього року ми побували двічі.

Перший раз лише проїздом, оскільки наш план маршруту на жовтень, екскурсії по Риму не включав. Вдруге – ми обрали вихідні перед вильотом додому і вирішили оцінити красу столиці.

Ми забронювали на одну ніч готель типу “апартамент” ”Santa Croce” https://goo.gl/Jp7Fo0  . Знаходиться готель неподалік Manzoni Metro (це 2 чи 3 зупинки від Терміні). В принципі готелем його назвати важко, адже все розташоване в квартирі на 4 поверсі. Кілька невеличких номерів, кімната персоналу, санвузли. Останні розташовані в спільному коридорі, але в кожного гостя є свій окремий ключ. Тобто в нас був 1 номер і відповідно 1 окремий сан-вузол в коридорчику. Не можу назвати це великим мінусом.

В кімнаті було все необхідне + балкон, холодильник, водичка. Номер коштував 42 євро. Ми ще й втрапили на акцію. А сніданок був включений у вартість. Його нам привезли прямо в номер. Мушу сказати, що він був дуже смачним і ситним та включав в себе: варені яйця, тостіки, масло, варення, круасани, нутеллу, йогурти, апельсиновий сік, каву, молоко.

cxist7bweaafjxn cxiswkyxgaa-o4q

Як для Риму ціна на проживання досить непогана + комфортно і смачно. Щодо розташування – 15-20 хв. пішки і ви біля Колізею.

Залишивши речі в готелі туди ми й подалися. Зрештою, Колізей не був нашою основною точкою призначення – то ми біля нього лиш зробили селфі та задзвонили на скайп батькам щоб показати свою локацію 🙂

p61112-122353

Далі ми гуляли стандартним туристичним маршрутом від Колізею до Ватикану. Не буду мучити вас нашим походом, а розповім ліпше практичніші речі 🙂

Того ранку ми 5 год. були в дорозі, звісно ми приїхали голодні і втомлені. Адміністратор нам дуже рекомендувала кав’ярню “Casa del caffe”, що знаходиться біля Пантеону. Поки ми туди дійшли (як я вже писала вище – звичним туристичним маршрутом) – відчуття голоду було сильніше за бажання випити кави, тому в пріоритеті було все таки пообідати.

Рим, як відомо, місто не бюджетне. Ресторани переважно розраховані на туристів, ціни відповідно також. Після того, як ми в Сан Паоло три тижні їли піцу за 5 євриків, віддавати 12 і більше за 1 шт. не хотілося 🙂

За 50м від Пантеону ми знайшли досить милий італійський ресторанчик Ristorante La Pergola. Людей там було дуже багато та нам знайшли столик. Меню включало традиційну італійську кухню, а також піцу. Поїли ми дуууже ситно і смачно. За лазанью, другу страву і величезну порцію “Цезаря” ми заплатили десь до 20 євро (з врахуванням 2 євро за сервіс)

/В Італії в закладах харчування до чеку вам додають також по 1 євро з людини за обслуговування/

Ristorante La Pergola
Ristorante La Pergola

Після ситного обіду ми пішли шукати розхвалену “Casa del caffe” (ось сайтик: http://www.tazzadorocoffeeshop.com). Черги там величезні, а кава досить непогана. Не можу сказати, що це дійсно найсмачніша, яку я пила в Італії. Це швидше фішка така ж, як у Львові з копальнею кави – суто для туристів.

Проте, атмосферу не віднімеш 🙂 Гуляти Римом з гарячою італійською кавою і з коханим чоловіком. Мені б будь-який “Якобс” таку ж атмосферу створив в даних умовах:)

Накуплявши листівок, магнітиків добрались ми нарешті до Ватикану. В той день ми були настільки втомленими, що навіть не зайшли в середину Базиліки. Побачили чергу біля входу і вирішили, що й так непогано 🙂 Не пішли.

p61112-155922

p61112-155429

Все ж таки повернулися наступного дня. Черга рухається досить швидко. Ми пройшли її за 20 хв., хоча по довжині вона була досить багатообіцяючою. Якраз в ті дні були відкриті центральні ворота, які відкривають раз в 100500 років, а саме в “Святий рік”. От щойно прочитала, що це ворота “для відпущення гріхів”, але ми того не знали і просто ахали від того, що вони кльові та відкриті. Базиліка дуже красива ! Я хоч і була вже тут 8 років тому, але вже геть нічого не пам’ятала, тому цей раз відчуття, наче вперше відвідала собор св. Петра.

p61113-161036

Надзвичайні розміри церкви. Красиві іконі, фрески й загалом кожну стіну можна розглядати годинами. Вхід в храм безкоштовний. Перед входом у вас перевірять сумки на магнітній стрічці. Хоч і пише попередження, що з наплічниками не можна входити – багато хто входив без проблем. Ми в тому числі. Головне щоб в сумках не було нічого гострого, вогнепального й небезпечного.

Ми збиралися вилізти на купол собору (вхід 5 євро), але зрозуміли, що не осилимо цього разу. Довелось відкласти до наступного разу 🙂 Впевнена, що він ще буде.

p61113-160519

p61113-162442

Наступного дня ми побачили інший Рим. Майже випадково.

Я вже писала в своєму твіттері, що та поїдка в Рим була багата на зустрічі з друзями зі Збаража 🙂 Ну і з моєю студентською подругою 🙂

От в Римі ми зустрілися з Ірою, з якою ми вчилися в одній школі, спілкувалися з одинаковими людьми, проте вперше в житті покавували в Римі в 2014 році, вдруге – цьогоріч в Черкасах, а втретє знову в Римі.

І не кажіть, що світ не тісний 🙂

Іра нас завезла в спокійніші локації, де немає туристів. Туди, де видно як живуть і чим насправді займаються жителі Римської столиці. Ось вам квадратний Колізей і церква св. Павла

p61113-113201 p61113-114910

В парку італійці плавають на каяках, грають в м’яча та ведуть світські бесіди 🙂

p61113-115526

Я не пам’ятаю як туди їхати, але якщо погуглите “квадратний колізей” – то вам щось тай покаже 🙂 Метро там є точно поблизу.

Звісно, ми знову нагуляли апетит і Іра нас відвела в ще крутіший заклад, ніж я хвалила вгорі цього поста. Ось сайтик закладу: http://caffeportofino.it і знаходиться він недалеко від Ватикану. Заклад в стилі “шведський стіл”. Платите 6 євро і вам в тарілку дають все чого душа забажає. Я брала салат з морепродуктів і пасту з лососем – це було мега-смачно !

Ось вам шмат карти на випадок якщо шукатимете. Читала дуже багато позитивних відгуків про їхнє морозиво, правда ми не скуштували, бо й пасти було досить багато 🙂

%d0%b7%d0%bd%d1%96%d0%bc%d0%be%d0%ba-%d0%b5%d0%ba%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b0-2016-12-18-%d0%be-21-33-43

Метро в Римі коштує 1,50 євро – одноразова поїздка в 100 хв. З одним квиточком можна їхати метро, маршруткою, автобусом.

Можна брати квитки на 24 год, тиждень тощо. Виходить вигідніше.

Квиточки можна придбати в автоматах на станціях, або в касах.

Нашим наступним челенджом було добирання у Фьюмінчіно. Їхати ми вирішили через Остію. Дуже рекомендую відвідати це місто. Воно варте уваги і знаходиться недалеко від Риму.

Остія має власний порт, прекрасну прибережну зону й стару частину міста.

Доїхати туди можна зі станції метро “Піраміде” в Римі. Переходите до потягів і будь-яким до Остії. Квиток можна використовувати той самий, що й в метро.

Відразу скажу, що добирання з Риму в Фьюмінчіно обійшлось нам на двох в 3 євро 🙂

Від залізничного вокзалу в аеропорт ходить маршрутка. Я дуже переживала, що ми приїхали пізно і не було вже де купити квиток на цей автобус. Панікувала, що нас висадять серед дороги без квитків, але це був недільний вечір і в аеропорт їхали ми двоє і водій, яка до квитків немає жодної справи.

Вийшла довга розповідь про наш вікенд в Римі, але сподіваюсь, що комусь вона може стати в пригоді.

Рим, безперечно вартий уваги. Звісно, туди краще їхати хоча б на тиждень щоб змогти відчути його саме таким, як він є: величним, сильним і атмосферним.

p61113-164707

2 thoughts on “Всі дороги ведуть до Риму

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *