На межі між пристрастю і порно хтось знаходить себе, а хтось втрачає. Запам’ятай: навіть якщо тебе беруть за горло, без любові це все нічого не означає. На межі між садами й пустелями   хтось воду каламутить, а хтось від спраги помирає. Запам’ятай: навіть якщо ти думаєш, що маєш все, без любові це “все” нічого не […]

6 хвилин – щоб випити всю каву, 7 хвилин – згадати поїзди, та цього мені буде замало: в цій кімнаті час – немов ріка. 2 хвилини – щоб згубити місяць. Мить… І щастя десь нема. Помовчи… Слова мене не тішать, обертом від світла голова. Зачекай, я хочу ще сказати, що насправді я давно жива. 3 […]

Є такі жінки, в стилі “vamp”: в них чорне волосся, довгі червоні нігті з /завжди/ свіжим манікюром, акуратні накладні вії, ідеальний тон лиця, багато макіяжу та прикрас. Вони завжди на підборах. Їм ніколи не холодно. В їхніх венах точно тече кава, адже коли вони приходять в ресторан зі старшим чоловіком, завжди замовляють чорну каву. Вони […]

Є такі жінки, в стилі “vamp”: в них чорне волосся, довгі червоні нігті з /завжди/ свіжим манікюром, акуратні накладні вії, ідеальний тон лиця, багато макіяжу та прикрас. Вони завжди на підборах. Їм ніколи не холодно. В їхніх венах точно тече кава, адже коли вони приходять в ресторан зі старшим чоловіком, завжди замовляють чорну каву. Вони […]

в нас на двох лише 1 склянка снігу кілька віршів трохи музики і кілометри доріг Нам не холодно Над головою падають зорі падають мрії і всього один останній поцілунок щоб перетворити сніг у воду щоб перетворити море в океан щоб перетворити любов в свободу щоб сказати: ” я тебе ніколи не віддам”

Монолог – діалог Ми втомились чекати Крига просить тепла – крила вчаться літати   Може край океану очистить сумління ? Я втрачаю свідомість – ти втрачаєш коріння   Між лопатками повені знайдених знаків Я втомилась просити – ти втомився літати

“Любов до минулого часу частіше є не що інше, як ненависть до часу теперішнього” П’єр Буаст Дев’ятнадцять свічок зігрівають вогнем Гори сиплять дощем Замітають снігами Ці смарагдові ріки з собою візьмем Чи запалимо дні, що не стали мостами У кутку поряд з часом розкладемо намет Назбираємо хмизу Заваримо чаю Порахуємо вії незрячих комет Тих, що […]

Стерти пусті обіцянки Припинити вірити Відстань – найгірша коханка Дзвінками її не відміряти Неважливо чи Неможливо Кому це потрібно ? Нікому! На гарячі слова падає злива Пора повертатись додому.. Поштові адреси,  квитки, залізниці У собі принести.. Не потрібні ключі у вчорашні столиці Вона не воскресне..