Пазли

На межі

На межі між пристрастю і порно хтось знаходить себе, а хтось втрачає. Запам’ятай: навіть якщо тебе беруть за горло, без любові це все нічого не означає. На межі між садами й пустелями   хтось воду каламутить, а хтось від спраги помирає. Запам’ятай: навіть якщо ти думаєш, що маєш все, без любові це “все” нічого не […]

Posted in Моя творчість, Поезія | Tagged , , | Leave a comment

Пазли: Відлік часу

6 хвилин – щоб випити всю каву, 7 хвилин – згадати поїзди, та цього мені буде замало: в цій кімнаті час – немов ріка. 2 хвилини – щоб згубити місяць. Мить… І щастя десь нема. Помовчи… Слова мене не тішать, обертом від світла голова. Зачекай, я хочу ще сказати, що насправді я давно жива. 3 […]

Posted in Italy, Мандрівки, Моя творчість, Поезія | Tagged , , , | Leave a comment

Vamp

Є такі жінки, в стилі “vamp”: в них чорне волосся, довгі червоні нігті з /завжди/ свіжим манікюром, акуратні накладні вії, ідеальний тон лиця, багато макіяжу та прикрас. Вони завжди на підборах. Їм ніколи не холодно. В їхніх венах точно тече кава, адже коли вони приходять в ресторан зі старшим чоловіком, завжди замовляють чорну каву. Вони […]

Posted in замальовки, Моя творчість, спостереження | Leave a comment

Vamp

Є такі жінки, в стилі “vamp”: в них чорне волосся, довгі червоні нігті з /завжди/ свіжим манікюром, акуратні накладні вії, ідеальний тон лиця, багато макіяжу та прикрас. Вони завжди на підборах. Їм ніколи не холодно. В їхніх венах точно тече кава, адже коли вони приходять в ресторан зі старшим чоловіком, завжди замовляють чорну каву. Вони […]

Posted in замальовки, Моя творчість, спостереження | Leave a comment

un bicchiere di neve

в нас на двох лише 1 склянка снігу кілька віршів трохи музики і кілометри доріг Нам не холодно Над головою падають зорі падають мрії і всього один останній поцілунок щоб перетворити сніг у воду щоб перетворити море в океан щоб перетворити любов в свободу щоб сказати: ” я тебе ніколи не віддам”

Posted in Поезія | Tagged , , , , | Leave a comment
  

А крила має..

Монолог – діалог Ми втомились чекати Крига просить тепла – крила вчаться літати   Може край океану очистить сумління ? Я втрачаю свідомість – ти втрачаєш коріння   Між лопатками повені знайдених знаків Я втомилась просити – ти втомився літати

Posted in Моя творчість | Leave a comment

 

 

 

Шлях

“Любов до минулого часу частіше є не що інше, як ненависть до часу теперішнього” П’єр Буаст Дев’ятнадцять свічок зігрівають вогнем Гори сиплять дощем Замітають снігами Ці смарагдові ріки з собою візьмем Чи запалимо дні, що не стали мостами У кутку поряд з часом розкладемо намет Назбираємо хмизу Заваримо чаю Порахуємо вії незрячих комет Тих, що […]

Posted in Поезія | Leave a comment

Повертатись додому

Стерти пусті обіцянки Припинити вірити Відстань – найгірша коханка Дзвінками її не відміряти Неважливо чи Неможливо Кому це потрібно ? Нікому! На гарячі слова падає злива Пора повертатись додому.. Поштові адреси,  квитки, залізниці У собі принести.. Не потрібні ключі у вчорашні столиці Вона не воскресне..

Posted in Поезія | Tagged , , , , | Leave a comment

 

2015

Не буду оригінальною і також підведу підсумок 2015 року. Цей рік має всі шанси називатися найскладнішим роком. 2012 був геть не легким, але його я достойно пережила, а от 2015 добряче мене виснажив, тим не менш він мене багато чому навчив. Навчив адекватно розприділяти власні сили. 

Posted in Без категорії | Leave a comment

 

Замальовка: звідки беруться сестри

 – Бузьку, бузьку, принеси Маруську ! – ой ні, не хочу Маруську. – Дануську, Катруську, Олюську ! Принеси сестру мені ! – кричала 6-річна я на всю вулицю. Все літо кричала, а на липень наступного року бузько таки приніс малесеньку сестру. Як з нею гратися не знаю, мама брати на руки не дозволяє, зате дає […]

Posted in Без категорії | Leave a comment

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.