Кіпріотське турне: Пафосна пригода

Не такий пафосний Пафос, як його назва, проте, дійсно красивий !

Прекрасне узбережжя, штормове море, яке мочило нас навіть на березі. Величезні кораблі з вітрилами й мачатми як у пригодницьких фільмах, атракціони для туристів, фортеця на березі моря.

20160505_10230620160505_100407

 

 

 

 

Колір моря переливався від бірюзового до темно-синього, а вітер зривав капелюшок. З ресторанів місцевого порту долинали найрізноманітніші мови світу.

Пафос – місто, де я вперше скуштувала каву від Starbarks і не зрозуміла чому ж від неї так “тащаться” 🙂

На порядку денному була подорож в зоопарк і купальні Афродити. Отож, виселяючись з готелю ми сміливо нап’ялили купальники/плавки, взяли сонцезахисний крем й поїхали шукати пригоди.

Дорога до Пафоса висаджена височезними пальмами й цікавими деревами з фіолетовими квітами. Як і всюди на Кіпрі по всіх вулицях нагло розгулювали коти. Вони спокійно ходили по ресторанах, спали зграями біля мусорників і всім своїм єством показували хто на Кіпрі господар.

20160427_190645
Порахуйте котів 🙂

Пафоський зоопарк розташований кілька км за містом. Туди без проблем можна доїхати лише за вказівниками. Дорогою до зоопарку ми бачили цілі плантації пальм, плоди яких загорнуті в сині пакети, поряд з табличками “poison”. Зупинятись і “щупати” ми не ризикнули 🙂

Сам зоопарк вразив розмірами і кількістю тварин в ньому. Зоопарків я не люблю і ходити туди не сильно люблю, але Кіпр став виключенням з правил. Кого ми лиш не зустріли: жираф, які їли з рук, слоника, який товк підвішеною банкою з їжею, левів, які ліниво лежали, незважаючи чи йшов дощ, чи світило сонце. Лемури, тигри, верблюди, гидкі павуки й змії, кенгуру-альбіноси, вівці, кози, кілька видів мавп, фламінго, чорні лебеді й багато-багато інших.

20160505_13122720160505_13154620160505_134453

20160505_131822 20160505_132148 20160505_132443 20160505_133253 20160505_135950 20160505_141041 20160505_141743

Ми майже встигли обійти зоопарк перед тим як почався дощ. Довелося ховатися під накриття біля гігантських крокодилів. Знаєте, мабуть, лише в фільмах жахів вони такі страшні, а вживу – те й робили, що нерухомо лежали в болоті.

На жаль, вдягнувши одяг для купання в морі ми відлякали сонечко. Тому довелось відмінити купальні Афродити і почати рухатись у бік нашого наступного пункту призначення – Лімасолу.

Про Лімасол наступного разу, а от про наш найбільший облом на Кіпрі розповім прямо зараз.

За 3 тижні, що ми жили на узбережжі і чемно днями працювали, дощ був лише 1-2 рази. Несуттєвий, адже о 8 ранку чи о 18 ми могли спокійно купатися в морі.

А взявши тиждень відпустки щоб покататися островом, покупатися на коралових морях і погрітися на сонечку, ми побачили всю красу кіпріотського дощу ! А що ви знаєте про закон Мерфі ?

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *