Подорож італійськими Доломітами. Частина 1

Не пройшло і півроку, як ми приїхали з відпустки, хоча ні, таки пройшло. Хочу нарешті розповісти про наш маршрут Доломітами і чому я раджу туди поїхати. Пост розіб’ю на два пости, щоб ні в кого не було передозування думками “негайно у відпустку”, та й щоб ви не втомилися читати, а я писати :).

Відпустку в Італію ми почали планувати десь за місяць до подорожі. Почали з квитків на літак. Не пам’ятаю вже цін, але це ви можете самі перевірити на сайтах авіа-компаній. Брали ми прямий рейс з Києва до Венеції.

Попередньо онлайн ми забронювали машину на прокат, яку мали забрати в аеропорту. Бронювали на сайті: https://www.kemwel.com/ . Також можна бронювати на Avis, Eurocar тощо. Всі стійки компаній є в аеропорту, тому знайти їх досить легко. Так як ми довго йшли до самого бронювання, fiat 500, який ми планували взяти вже розібрали і ми обрали (не пам’ятаю яку) Audi малолітражку і автомат.

Раджу брати невелику машину, оскільки серпантинами їздити буває складно, а парковки в Італії часто завантажені, тому маленькою машиною легше вклинитися хоч кудись. Автомат чи механіку обирати вам, але ми дуже зацінили автомат на перевалах і в заторах.

Будьте готові, що по факту вам можуть дати іншу марку машини. Ми бронювали ауді, але отримали мерседес, але ми не жалілися, бо він виявився дуже крутим. Ціну нам не підняли, але скільки точно вартувала машина на день я вже не пам’ятаю (це залежить від терміну оренди, марки і далекоглядності бронювання, тому шукайте по факту). Ми ще купували страховий поліс на крадіжку автівки або пошкодження. Вважаємо цілком виправданою витратою, бо ніколи не знаєш чи впаде камінець на машину поки їздиш горами, чи ні. Те ж саме щодо крадіжки. Страховка дала нам спокійний сон, але це на ваш вибір само собою. (А машину ми таки царапнули, але слава страхуванню, з нас додатково не зняли коштів).

Ось наша гірська красуня

 

Перший готель я забронювала ще в Україні, зважаючи на наш маршрут подорожі. Всі інші готелі бронювала в день заїзду, бо ми ніколи не знали коли нам захочеться вже зупинитися і куди поведе точно дорога (хоч маршрут був складений, але хто ми без імпровізації).

Посилання і карту даю нижче:

Перша частина маршруту

Отож, забравши машину та оформивши всі документи ми вирушили у Венецію в напрямку Belluno. Оскільки на перший день ми не планували довго їхати, то зупинилися орієнтовно за 50-60 км від Венеції, щоб відпочити з дороги і підготуватися до подорожі. Ми зупинилися в маленькому містечку Trichiana в готелі B&B Alla Lanterna. Мені дуже подобається обирати готелі в маленьких містах. Швидше навіть не готелі, а маленькі затишні B&B (bed and breakfast). Нас чекала маленька кімнатка з виглядом на гори, милий балкон, спільна кухня, де вранці був сніданок на вибір. Ми могли самі зварити собі кави, обирати круасани чи яйця з тостами, чи те і інше. В готелі була ще одна пара, але ми розминулися. Після спекотної України було дуже круто спати в горах і дихати свіжим чистим повітрям.

Вигляд з балкону

Харчувалися ми лише в дорозі, тому перепробували багато смакоти. Як ви бачите, порції вражаючі 🙂 Але по-секрету: не привезла додому жодного кілограма ваги)

Наступним нашим пунктом був Національний парк Доломітів. Площа його 32 км², класна дорога, яка дає змогу спокійно їхати та милуватися горами. Перед в’їздом в парк красиве озеро. Сам парк безкоштовний і дуже вартий уваги.


Після парку ми попрямували до славнозвісної Riva del Garda, хоч і туди потрібно було зробити гак, та пропустити таке унікальне місце ми не хотіли. Приїхавши в місто, ми зрозуміли, що зупинятися на ніч тут не хочемо, тому в планах було лише поїсти та погуляти біля озера.

З найцікавішого: Lago di Garda – найбільше озеро в Італії, площею 370 км². Озеро сховане від вітрів, тому порівняно з іншими місцями тут досить теплий клімат (ну в вересні було спекотно, тоді коли біля інших озер прохолодно). На території озера є все, що завгодно: пляж, кафе, розваги, яхти тощо. 

Вигляд вражаючий (фото, звісно, покажу).

Опісля цієї атракції ми вирішили їхати в готель відпочивати. Вперше в житті я забронювала готель без читання відгуків та оцінок і це був один з найкрасивіших готелів в моєму житті. Адреса готелю хоч і показана в містечку Sarche di Calavino, але насправді він розташований 10 км від нього поміж горами. Посилання на букінг даю: Masso Limaro. 

Готель зроблений в дуже мінімалістичному стилі, всі засоби гігієни там еко, дерев’яні меблі та ліжка, але він дуже затишний. Після години мого “охкання” як же тут круто, ми запитали власників щодо вечері й на наш подив вони запропонували приготувати їжу суто для нас. Нас нагодували божественними макаронами і салатом з не менш фантастичним виглядом на гори. Вранці, звісно, був сніданок і вони допомогли нам з подальшим маршрутом. Я б залюбки ще раз туди повернулася.

Наша вечеря в найгірськовитішому місці 🙂
Вигляд з балкону
Втомлений Влад ловить wi-fi

 

(гріх було не почитати віршів в такому місці)

Зі слізьми на очах від краси того місця ми таки поїхали далі. Наступною зупинкою стало озеро Нембія, де плавало багато риби та на кожному кроці був сортувальний смітник, автомат для власників собачок (такі були по всіх Доломітах і я пускала скупу сльозу, бо напевно там власникам собак і в голову не приходить, що за своїм улюбленцем можна і не прибрати). 

На це озеро часу багато не потрібно було, то ж ми попрямували до озера Мольвено. Лежить, звісно, між горами і зачаровує. Біля нього нам трапилася перша платна стоянка. Їхати звідти швидко не хотілося, то ж ми вирішили піднятися підйомником на гору і глянути на озеро з висоти. Нам сподобалося, ділюся з вами.

Після цього ми поїхали в готель і з цього часу, умовно кажучи, почалася холодна частина нашої відпустки горами. Готель знаходився в знову ж таки маленькому містечку Pozza di Fassa Hotel Bernard.

Готель старенький, але чистий. Вигляд з вікна, як завжди на 10ку. Нам дуже сподобалося містечко, нагадувало воно якусь казку: ілюмінація, кругом гори, чистесенько, затишно. Ми просто гуляли вулицями туди-назад і насолоджувалися. І тут я купила нарешті омріяний наплічник Dakine, тому сувенір з милого містечка в мене тепер щодня з собою. Якби довелося жити в Італії, то це місто було б одним із бажаних, попри низьку температуру повітря у вересні (хто зна чи так завжди). А як же солодко засинати під шум гірської річки (/мріє/).

На сьогодні все. В наступній серії почнуться справжні холодні гори, розповім про підйомники, ціни на них та море. А ось і друга частина про Доломіти: http://malynivna.com/podorozh-italiys-kymy-dolomitamy-chastyna-2/

  • В готелях, про які я сьогодні писала ціни за ніч варіювалися від 39 до 50 євро. Обід-вечеря на двох до 30 (звісно, залежить, що ви п’єте). Сніданки ми намагалися бронювати в готелі, але якщо він не включений в ціну номера, то додатково +6 євро з людини. Платили ми, здається, всього раз в наступному місті. 
  • Якщо ви ще не зареєстровані на booking, використайте мій код: https://www.booking.com/s/11_6/c7664f18 і отримайте 10% знижки на першу бронь;
  • Фрукти, воду, перекус ми купували в супермаркетах і возили з собою в багажнику. Речі в нас були на всі випадки життя: від купальників до шапок (і всі знадобилися). 
  • Темп ми обрали лайтовий, щоб Влад не замахувався за кермом і ми встигали погуляти по цікавих місцях. Переважно переїждали вранці з готелю в наступний пункт і вже після обіду в готель. 
  • Поки всі атракції (окрім підйомника) були безкоштовними. 

Якщо є запитання щодо подорожі, пишіть, а я продовжу згодом 😉 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.