Casa di Puzlle | Будинок Пазлів
Збірка поезії Ірини Ящук українською та італійською мовами.
Вартість книги: 150 грн.
ТИРАЖ ЗАКІНЧИВСЯ
Заповніть, будь ласка, форму за цим посиланням
https://goo.gl/WoXfFM
і я напишу Вам
❤️
Найближча презентація «Будинку Пазлів»:
Дані очікуються
Минулі презентації «Будинку Пазлів»:
Збараж, центральна бібліотка. 27 вересня о 15:00
Черкаси, кафе “Ботаніка”. 7 листопада о 19:00.
Audio & Video
Аудіо-альбом віршів “У прямому ефірі Сіднею” Malynivna © (2014)
Інтерв’ю на радіо “Рось”
Короткий зміст багатоповерхової книжкової історії
Народження книги “Будинок Пазлів” Ірини Ящук
#будинокпазлів_народження
В 2013 році я наважилася виставляти свої вірші в соцмережі та блог.
До того я, мабуть, як всі поети й поетки, писала “в стіл”. Деколи показувала друзям свої рими, деколи ховала слова у вирваних сторінках зошита, які носила потайки з собою.
Я почала писати дуже давно. Не пам’ятаю коли саме, але ні я, ні друзі, які мене знають давно, вже й напевно не уявляють мене без ручки, блокнота і писанини. Спершу були дитячі вірші, тоді підлітково-романтичні, в 2005 я захопилася готичною культурою і як належить справжньому готу шукала свій сенс в римуванні суму. Вірші того періоду лежать сховані, як нагадування з чого я почала свій ріст.
З 2009 року почалася серйозніша поезія. Період з 2009 і по 2016 ви якраз можете знайти в збірці.
Я ніколи не відрізнялася сильною емоційністю і до цього року, чесно кажучи, не знала, як правильно виражати свої емоції. Більше того, не розрізняла їх і ховала. Єдиний спосіб висловлення й проживання, який мені був доступний – це поезія. Слова приходили до мене уві сні, серед ночі, в потягах, маршрутках і літаках. Серед поля, моря чи гір. Вони переслідували мене в мандрах і вдома.
Я почала їх називати “пазлами”
Я описувала свій захват, радість і любов. Писала про сум, біль й втрати. Вірші мене змінювали, розвантажували, давали новий подих і погляд на ситуацію. Вірші були мною, а я була ними. Я не знаю, хто кого виростив і зміцнив.
Того ж 2013 року хороший знайомий Віталік Королюк запропонував мені покласти поезію на музику. Я шукала цікаві мелодії, приходила на студію звукозапису і ми годинами записували вірші. Першим записаним віршем був “Відлік часу“.
Аудіо-альбом віршів “У прямому ефірі Сіднею” Malynivna © (2014)
Всю поезію можна прослухати й скачати
Мій аудіо-альбом почув Федір Гонца. Ми познайомились в твіттері й він запропонував допомогти створити справжню книжку. Вперше ми зустрілися 2 січня 2014 року на Майдані в Києві. Це була 15 хв зустріч на “швидку каву” з вагончика на колесах, бо ми роз’їжджалися в різні кінці країни, але вона стала легендарною. Хто зна, можливо тоді б я не писала про свою книгу і тим більше не писала б на цьому сайті :).
Тоді почалася робота. Я підбирала вірші достойні книги, думала над концепцією. Влітку читала свої творіння під Говерлою в таборі, їх хвалили. Тоді запитала поради щодо книги в письменниці Віоліни Ситнік і вона познайомила мене віртуально з поеткою Любов’ю Долик. На той час я вже переїхала до Львова. Це був досить дивний період мого життя. Здається, я була трішки поломана, незібрана. Як пазли, які розсипалися і картина зникла. Та пані Люба, прочитавши мої вірші запропонувала зустрітися і обговорити їх. Це стало поштовхом №2 до впевненості, що я роблю щось вартісне.
Здається, це був листопад, дощило і ми заховалися в затишній кав’ярні із запашною кавою. Я отримала безліч корисних порад, щодо редагування, складів і рим. Дивним чином ми разом потрапили в бібліотеку на презентацію книги Івана Гентоша і на “афтер-паті” я зачитала свої вірші :). Мене знову похвалили і працівники бібліотеки сказали, що чекають мене на презентацію моєї книги. Ну ви розумієте? Десь під сукнею розміру оверсайз ворухнулися крила.
Пані Люба написала душевний відгук на мої вірші, який я додала в книгу. Вдячна Віоліні, яка нас познайомила і також написала свій відгук. Ще в “Будинку Пазлів” можна знайти сторінку вражень від Слави Світової. І коли така чарівна компанія написала, що мої вірші чогось варті я таки впевнилася, що вірші рано чи пізно побачать світ.
4 роки тривала робота над цією книгою.
В 2016 я переїхала в Черкаси. Тоді ми з Федором зустрілися і знову заговорили про книгу. Першу концепцію ми мучили-мучили і викинули й почали на початку 2017 все заново. Нам хотілося, щоб книга була неординарною і відрізнялася. Ми покликали на каву Олю (Камі) і запропонували приєднатися до затії. Десь тоді в суперечках народилася ідея “будинку” (поверхи ми придумали ще в першій концепції, оскільки в мене є вірш про terzo pianо, тому ця ідея з’явилася відразу). Оля займається каліграфією і саме вона написала красивими літерами назви розділів та заголовок книги італійською. Влітку ми вирішили перекласти деякі вірші італійською, оскільки багато з них були написані саме в Італії. Це стало однією з родзинок “Будинку Пазлів”. Я зайнялася перекладом, Іра Захарчук поредагувала, а Маттео Джордано (як носій мови) вичитав і запропонував свої зміни. Малюнок обкладинки в нас був ще з літа, він довго стояв заставкою на моєму ноутбуці.
Загалом організаційна робота над книгою тривала до серпня 2018 року.
5 серпня я вже тримала в руках перші 4 примірники книги.
Чому будинок?
От чому, власне, будинок?
Ідея в тому, щоб показати життя в квартирах. Ми маємо будинок з поверхами, на кожному з них є окремі квартири, за дверима яких живуть емоції та події. В кожній квартирі заховані таємниці та переживання однієї чи кількох людей.
Перший поверх для мене – це в першу чергу ПОШУК.
Пошук себе, сенсу, можливо навіть там, де його ніколи не було. Цей поверх зневірянь і надій десь поділених навпіл. Тут є сум, переживання, усвідомлення і трішки капітуляції. В кожному куточку першого поверха живуть свої автономні емоції.
Другий поверх для мене – це музична пауза. Відпочинок і ритми. В цьому розділі майже немає перекладів італійською, але замість них є цитати з пісень та їх назви, щоб ви могли увімкнути їх під час читання і проникнутися саме тим настроєм. Звідусіль лунає музика і ви її можете почути при прочитанні.
Третій поверх для мене – це шлях – дорога, яка веде далі до нових цілей та нових будинків. Дорога, яку проходить кожен з нас в своєму рості та розвитку.
Сьогодні відчула осінь
Зворотній відлік до себе
Здалося чи не здалося?
У морі танцює небо..
Тут теж в кожній квартирі щось відбувається. Десь революція, десь любов, десь подорожі.
Ви можете побачити щось своє. Ви і побачите. Вірші для того й створюють, щоб кожен міг відчути саме те, що йому близько і це може бути щось інше, ніж мав на увазі автор.
Terazzo для мене – це той краєвид, який відкривається після всіх пройдених сходинок і гостювань в квартирах. Це подих свободи і ковток свіжого повітря. Це спокій і це початок нового відліку, нового шляху. Саме тому тут лише один вірш і коли ви його прочитаєте, ви зрозумієте чому 😉
Scenario – це пейзаж, який побачили перші читачі цієї книги. Це відгуки професійних письменників і поетів на мою творчість і я щаслива цим ділитися.
Як я видала книгу?
Коли думка про книжку лиш почала мене гріти, я була впевнена, що зможу видати її через видавництво і мріяла про красиву співпрацю.
Цей час я ходила на різні МК від письменників і видавців. Всі, як один казали, що молодому автору-поету видати свою книжку за кошт видавництва малоймовірно.
Так і казали “Якщо ви не Іздрик, Жадан і не Костенко, то вас ніхто не надрукує”.
Поезію в Україні чомусь не сильно люблять просувати і друкувати.
Це, звісно, мене засмутило.
Надруковану книгу я хотіла. Також я бажала, щоб вона продавалася в книгарнях і добре купувалася.
Але я розуміла, що процес не буде дуже легким.
Здаватися і друкувати “аби було” лиш для себе я теж не хотіла, бо вірю, що мистецтвом треба ділитися. Це не однобоке явище.
Тож було вирішено друкуватися за власний кошт маленьким тиражем. В результаті цього я сам собі менеджер, кур’єр, пакувальник, копірайтер і маркетолог. Не можу сказати, що це легко, але однозначно цікаво.
Важливий досвід розуміння цієї “кухні” зсередини.
До книгарень я ще не дійшла. Більшість не хоче працювати напряму з автором. Але цей пункт є в моєму “to do list”..
Я з собою ношу список А4 з 28 пунктів, що треба зробити для книги.
Куди піти, кому написати, як сфоткати і т.д.
Якщо маєте на думці хороші інструменти чи досвід я теж буду вдячна 
❤️
Чому “Будинок Пазлів” не коштує 50 грн?
Звісно, “Будинок Пазлів” не можна придбати за 50-70 грн через високу собівартість малих тиражів, але хто вже отримав свої примірники можуть побачити якість паперу, друку та складової.
Хто працював над книгою, дизайном і версткою добре розуміє час і зусилля, вкладені у паперове видання.
Такі книжки може і не стануть бестселлерами, але в них вкладено стільки душі, що я вважаю їх ексклюзивом.
Інформація про книгу
Я відчиняю двері свого поетичного будинку, щоб поділитися з вами емоціями. Хочете, розмова йтиме українською мовою, а якщо забажаєте трішки екзотики – я з радістю розповім вам історії італійською.
В книзі вирує життя: тут є приховані загадки та пісні для настрою.
Автор: Ірина Ящук
Серія: Поезія (українською та італійською мовами)
Рік: 2018
К-ть сторінок: 152
Розміри: 130×200 мм
ISBN: 978-617-7318-69-8
Палітурка: м’яка, глянцева
Редактори: Вікторія Дикобраз, Олександра Яручик
Переклад на італійську: Ірина Ящук
Редактор перекладу: Ірина Захарчук
Верстка, мотивація: Федір Гонца
Каліграфія: Ольга (Камі) Бондарчук
Обкладинка: Федір Гонца
Технічний редактор: Олександр Третяков
Відгуки
Оля (Камі) Бондарчук, Черкаси
Чуттєва поезія про почуття, які знайомі кожній людині. Прочитала за один вечір.
Джерело:https://goo.gl/ufmEZd
Iryna Khomchuk, Київ
Зізнаюся: я нині читаю зовсім мало поезії. Хіба що вряди-годи, коли чимось вартісним ділиться у фейсбуці котрийсь із чисельних друзів — прихильників цього жанру, або ж коли на душі утворюється рана, залікувати яку можна хіба що чиїмись схожими емоціями, відлитими у віршованих рядках. І я не помилилася, говорячи про біль, а не про радість, бо ж чомусь (знаю з власного досвіду, про це також згадує й Ірина Ящук у передмові до своєї дебютної книги) рядки сплітаються частіше від страждань, ніж від насолоди.
Віоліна Ситнік, Кам’янець-Подільський
Парадокс: пишу прозу, але часто-густо шукаю натхнення в поезії (так-так, знаю, що натхнення для слабаків, і воно повинно приходити завжди за розкладом.. Але! Натхнення – це приправа, а з приправами завжди все смачніше😜). Та я не про це, а про те, що вірші Іринки – це чудовий допінг для тих, хто в пошуках сюжетів, тем і… мелодії. Так-так, я правильно вжила слово. Поезії з “Будинку пазлів” надзвичайно мелодійні.
Я дуже тішуся, що була серед тих, хто бачив, як Іра починає писати. Тепер у мене в руках її чудова збірка, і я знаю, що вона не збирається зупинятися, і вірю, що все в неї вийде, бо Успіх любить сміливих, наполегливих і тих, хто хай маленькими крочками, але прямує до Мрії. Щасти тобі, Malynivna!
Джерело:https://goo.gl/qNaAgh
Білоус Наталя, Тернопіль
Яким би матеріальним не було наше життя, та все ж душа хоче краси, свята, любові…
завдяки творчості таких людей як Ірина в нас є можливість роздмухувати в собі жаринки ніжних, душевних переживань і вражень.
Збірка ” Будинок пазлів” – смакує солодко і з довгим післясмаком.
Такий поетичний імпресіонізм подарує нагоду заглянути в таємничу жіночу душу, повну хвилювань і передчуттів. Жити красиво! Жити поетично)
Дякую Іра за те що дала можливість доторкнутися до твого всесвіту!
Джерело:https://goo.gl/pf6Noj
Галина Заболотна, Тернопіль
Кілька слів про “Будинок пазлів”
Знайома з авторкою дуже давно. Але суть не в цьому. Найвиразнішою площиною, яка нас зближує, є поезія. Вже беручи до рук таку очікувану збірку віршів “Будинок пазлів” я мала певні уявлення про написане і очікування теж. Забігаючи наперед, скажу – вони виправдані. Книжка зроблена майстерно і талановито. Аплодую.
Вирушаючи “босоніж по розпечених струнах еомцій”, я ще не знала, що доведеться рухатись поверхами (Перший. Другий. Третій), а потім ще й втрапити на терасу – вельми цікаво.
Anniina Asikainen, Helsinki
Grazie malynivna per avermi invitata nella tua bellissima casa ben costruita e piena di colori. Ora il tuo libro sta godendo l’autunno finlandese
Джерело:https://goo.gl/BcEHCe
Любов Долик, Львів
Твоя поезія особлива. Така, що зростала на внутрішніх потоках сили, духу. Така, як сік у дерев – його не видно, але ліс радіє, зеленіє, шумить! Неймовірно рада, що ми зустрілися і що я не нашкодила тобі (сподіваюся!) Ти прекрасна в поезії! Вір у себе, дівчинко ніжна і чиста! Хай говорить у тобі той сік землі, дерев, дощу … ти вмієш це донести до людей. Дякую тобі за поезію! Дякую!!!!
Джерело:
Світлана Косинець, Луцьк
Картинка… Розрізана на маленькі шматочки… Розсипана долівкою… Просто різнокольоровий набір пазлів… Просто ніщо, яке переростає у щось. Фрагмент за фрагментом шукаєш цілість. Складаєш, бачиш спочатку натяк на малюнок, а потім вже й геть стає зрозуміло, що буде і як гарно це виглядатиме. Пазлик за пазликом будуєш чуже життя і приміряєш його на себе. Оглядаєш з усіх сторін, прислухаєшся до звуків та запахів, мрієш.
Будинок є. Він не твій. Він її. Але ти сповнюєшся неймовірної втіхи, що отримав дозвіл заглянути всередину. Щось для себе пригледів, щось категорично відкинув. Ніби потримав у долонях чуже життя, приголубив і поставив на місце….
Будинок Пазлів. Можна розвалити. Можна зібрати. Можна загубити фрагмент. А можна тихцем домалювати свій і філігранно притасувати верандою
Дякую за світ!
Джерело: https://goo.gl/Mzpuqp
Альона Попова, Rockville, USA
Відгук про книгу «Будинок пазлів»
Її потрібно читати:
📖в горах попиваючи трав‘яний чай;
📖на березі моря в компанії з білим напівсухим;
📖на край з кавою в затишній кав‘ярні.
А я все зіпсувала.
Почала читати в метро і не змогла зупинитися.
Накрила з головою хвилею і понесла з собою.
💚💛
Коли почитала відгуки про книжку від письменниць то зраділа і засмутилася водночас. Зраділа бо вони відчули книжку так само, як і я. А засмутилася бо після них знайти небанальні слова, щоб описати прочитане, стало складніше.
💚💛
Книга унікальна по свої суті бо в ній про дрібненькі пазли, які складають один цілісний будинок. Будинок пазлів. Звучить так точно, лаконічно, а хто знає Іру, то ще й символічно.
💚💛
Я зараз вам дам маленьку підказку, як по справжньому відчути цю книжку.
Чому її потрібно відчувати?
А тому що вона про почуття, про любов, емоції, про море, гори і про глибину. Глибину, яку можна дістати ногами, якщо набрати в легені повітря і зануритися.
Десь таке занурення я і відчула у вашингтонскому метро.
💚💛
Отже підказка. Прочитайте історію кохання @malynivna «Море вміє слухати»:
http://malynivna.com/more-vmiie-slukhaty/
.Потім візьміть в руки цю книгу.
І відчуйте.
Щоб було легше, в книзі розкидані геотеги, в якій локації був написаний кожен вірш. Це дозволяє краще все зрозуміти.
Особисто для мене вірші звучать по різному. Найулюбленіші рядки були написані в Збаражі. І наче відчуваєш, що там було справжнє місце сили. Ті вірші, які були написані у Львові передають своєрідну атмосферу міста. Ті, які на морі і в Черкасах взагалі сприймаються, як окремі світи.
💚💛
Я везла з собою книгу у Вашингтон пофоткати для хештегу #будинокпазлів_подорожує і #casadipuzzle_travel, але не втрималася і прочитала. Від початку до кінця. Пів години. Саме стільки вашого часу вона забере, а взамін наповнить його змістом.
💚💛
Вона збудувала будинок і наповнила його римами. Ні вона написала вірші, а вони збудували будинок. Думайте, як хочете. Але вона це зробила. І я обіцяю, там знайдеться бодай один рядок, який зачепить і вашу душу.
💚💛
Ви вже читали?
Розкажіть, що відчували?
.
- Додавайте в "to read" і голосуйте на Goodreads: https://www.goodreads.com/book/show/41556876---casa-di-puzzle
- Інтерв'ю для онлайн-видання "ВіККА": https://goo.gl/xwcJBb
- Інтрерв'ю з іншими виданнями: http://malynivna.com/dialog/
- Згадки та відгуки: https://goo.gl/2n9LWJ
- Додавайтеся в друзі в ФБ: https://www.facebook.com/malynivna
- Та в інстаграмі: https://www.instagram.com/malynivna/?hl=ru
Ознайомтеся з частиною книги "Будинок Пазлів"
Casa di Puzlle | Будинок Пазлів
Збірка поезії Ірини Ящук українською та італійською мовами.